Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змійка

Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Відкосити Cм. відкошувати.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Поростоптувати, -тую, -єш, гл. Растоптать (во множествѣ).
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Чорнушка, -ки, ж. = чернушка 1, Nigella sativa. Вх. Пч. І. 11. Витоптав козел часник, ще й чорную чорнушку. Грин. III. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.