Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змійка

Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЙКА"
Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ. Вх. Зн. 6.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Годовище, -ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде. Н. Вол. у.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Текнява, -ви, ж. Течь. Тутеньки скрізь текнява така, що й сказати не можна. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.