Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Натяк, -ку, м. Намекъ.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Переступень, -пня, м. Раст. Bryonia alba.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому.
