Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зорешливий

Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЕШЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЕШЛИВИЙ"
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Вістовик, -ка, м. = вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Негрунтовий, -а, -е. Безземельный.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав. ХС. III. 62.  
Охолодіти, -ді́ю, -єш, гл. = охолоти. Руки його зовсім охолоділи. Стор. МПр. 21.
Плоскавиця, -ці, ж. = плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЕШЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.