Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень.
Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. Чернець... стояв у підкапку.
2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову.
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Парубки чаркують порційками аж любо. 2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого.
