Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Замертві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Подоплачувати, -чую, -єш, гл. Доплатить (во множествѣ).
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Скарбівня, -ні, ж.
1) Казначейство. Повітова скарбівня.
2) Сокровищница. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа.
Уплив, -ву, м. Вліяніе.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока.
