Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває.
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко!
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.
