Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бійкуватий

Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙКУВАТИЙ"
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. І. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Гліб. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Ном. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Рудч. Заходивсь коло неї з батогом. Г. Барв. 322.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Лихово́дити, -джу, -диш, гл. Злодѣйствовать.
Терміть, -ті, ж. = терміття. Вас. 200. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЙКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.