Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бійкуватий

Бійкуватий, -а, -е. Драчливый. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙКУВАТИЙ"
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити. Рудая. І. 30.
Зозулячий, -а, -е. Кукушкинъ, свойственный, принадлежащій кукушкѣ.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Набі́р 2, -бо́ру, м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. Н. п.
Накла́сти Cм. накладати.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Придумати Cм. придумувати.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Трейки нар. = тричі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЙКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.