Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблуч

Каблуч, -ча, м. Обручъ изъ нѣсколькихъ сплетенныхъ прутьевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУЧ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Служителька, -ки, ж. Служанка. Желех.
Талабаїти, -баю, -їш, гл. Тревожить? возмущать? Не вступайте, сильнії бояре, не талабайте золотої ціщейки. Гол. IV. 334.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.