Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Гарна, як квітка гайова. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.
Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Недопивок, -вка, м. Недопитое. Роскидано всякі недоїдки, валяються в пляшках недопивки.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво?
Самітність, -ности, ж. = самотність.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Усюсінько нар. = усісінько.
