Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявша

Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Друкваниця, -ці, ж. Юбка изъ синей выбойки. Вх. Лем. 411.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. ЗОЮР. 311. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство. Єв. Мр. VII. 21.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Полаяти, -лаю, -єш, гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142.
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. ІІ. 23.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. III. 41. 2) = худібний. 3) Бѣдный, убогій. Гн. І. 97. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Гол. ІІІ. 393. Cм. худібний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.