Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білявша

Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯВША"
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня. Рудч. Ск. І. 164.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Котл. Н. П. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯВША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.