Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичувати

Кичувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧУВАТИ"
Гре́чний, -а, -е = Ґречний. Убірайся, виряжайся, гречка панно, з нами. Гол. IV. 348.
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Пороскроювати, -кроюю, -єш, гл. = пороскраювати.
Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. МВ. (О. 1852. III. 66). Ревні сльози. ЗОЮР. II. 296. Плачем ревним я заплакав. К. Псал. 36. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. К. Псал. 138. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос. К. (Хата).
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Чемера, -ри, ж. = чамара. Желех. На чемері собольовій золоті шнурки. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.