Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапатий

Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате. Федьк. II. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПАТИЙ"
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Викидати 1, -даю, -єш, гл. 1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. І. 171. 2) Начать колоситься. Жито викидало колос. Зміев. у.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.