Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
Кантабас, -су, м. Родъ опьяняющаго напитка. Як нап'ється кантабасу, стане нетверезий.
Каплина, -ни, ж. = капелина.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги!
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ.