Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

когутище

Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИЩЕ"
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Винничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Мир. Пов. II. 41. Примучено його на тілі. К. ХП. 130.
Роскроїтися, -роюся, -їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл. 1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса). 2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю. 3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой. Котл. Ен. VI. 69.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОГУТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.