Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Неоружний, -а, -е. Безоружный.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель.
