Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Піжити, -жу, -жиш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить.
2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста.