Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувік

Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Борошняний, -а, -е. = борошенний
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ. Левч. 47.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ. Левиц. Пов. 372.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Рутити, -ручу, -тиш, гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.