Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудлати

Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю. Сим. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАТИ"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Нуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать, надѣвать узду.
Помести Cм. помітати.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.