Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати.
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Кіп, -пу, м. яки́м кі́пом ти міг то учини́ти? Какимъ образомъ, какъ ты могъ. это сдѣлать?
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом.
2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга.
Сімнадцять, -ти числ. Семнадцать.
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть.
