Варити, -рю, -риш, гл. 1) Варить; стряпать. Жінко, вари лишень гречані галушки. — Дай мені вечеряти, моя ластівко! — Я ж не пи пила, я ж не варила. Пиво варити зачинайте. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. Вередливе, тільки воду варить. 3) Кашу варити. Родъ игры.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Як намальовані встають передо мною всі місця. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться.
