Боклажок, -жка, м. Ум. отъ боклаг.
2) Головастикъ.
3) Порода яблокъ.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. . Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово.
Красуха, -хи, ж. = красуня. Загадка: Прийшов дід (мороз), зробив міст (крига), прийшла дівка красуха (весна), но мосту тупа, — міст розвалився.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила.
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Поцюкати, -каю, -єш, гл. Слегка порубить топоромъ, саблей. Козак лежить і поцюканий, і порубаний.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану.
