Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать.
Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. От-от упаде затого. Затого сивий волос проб'ється. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен.
Курта, -ти, ж.
1) Короткое одѣяніе до пояса.
2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Сукрутки, -ків, м. мн. На ниткахъ ссучившіяся мѣста. Нитка у сукрутки збігається.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. .
