Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лязурок

Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЗУРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЗУРОК"
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.
Догорі́ти Cм. Догоряти.
Дре́во, -ва, с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. К. Псал. 238. Котик зубки ростулив та Василька й укусив. Грин. III. 552.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯЗУРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.