Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маковище

Макови́ще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ посѣянъ макъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИЩЕ"
Барильний, -а, -е. Принадлежащій боченку, боченочный. Барильний обруч.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея. Вас. 157.
Косинець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.