Виламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. виламатися, -маюся, -єшся, гл.
1) Выламываться, выломаться.
2) Пробиваться, пробиться, выбиться. Нема звірів.... ще ніяк не виламаються (бо замкнені).
Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. 3) морське залізо. Магнитъ.
Обнюхувати, -хую, -єш, сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Не продереш, очі, то продереш калитку.
Прощати, -ща́ю, -єш, сов. в. прости́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прощать, простить. Хто чого не знає, тому то Бог прощає.
2) Прощавай, прощай, прощайте. Прощай, прощайте. Прощавайте, піду вже од вас. Прощай, прощай, громадонько. Прощайте, маленькії діти і вірная дружино.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
