Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. А вже ж тая криниченька гатою загачена.
Допекти́ Cм. допікати.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Узяв діжу-самопіч.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві.
