Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Бавовнянка, -ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Поткатися, -тчуся, -тче́шся, гл. Соткаться. Тобі там і попрядеться й потнеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.