Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Буде змій летіти та паруси напускати.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
