Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микатися

Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКАТИСЯ"
Бойчиха, -хи, ж. Жена бойка. Желех.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Налі́зти Cм. налазити.
Облапати Cм. облапувати.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу. О. 1862. X. 25.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.
Туркання, -ня, с. 1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.
Хазя́йка, -ки, ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Ум. Хазя́єчка. Чуб. V. 1026. Ти ж моя хазяєчко кохана! МВ. (О. 1862. III. 50).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.