Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Дунув вітер по-над ставом. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Багатство дме, а нещастя гне. Cм. дуйнути.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ.
Зашква́рити Cм. зашкварювати.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
