Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл.
1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік.
2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum.
Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш.
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Перебірка, -ки, ж.
1) Переборка, сортировка.
2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали.
3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив.
Хрящ, -ща, м.
1) Хрящъ. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем.
3) пт. = деркач. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем.
