Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш.
Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Лопатою нечисть відкидають.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.
