Бук, -ка, м.
1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками.
2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Буком того, хто не боронить свого.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Старший не буде меншим. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ум. меншенький.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться.
Цяпка, -ки, ж.
1) Точка, пятнышко.
2) Капелька.
3) = ціпка.
4) ця́пку. Жалость, немножечко, капельку.
