Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Поставати, -таю́, -єш, сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Тепер люде постали дрібні. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Великі чвари між ними щось постали. 3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності.
Спихойка нар. = спишна. По них ходить красне дівча спихойка.
Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Чернецтво, -ва, с.
1) Монашество.
2) соб. монахи.
