Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

млиця

Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛИЦЯ"
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Підлесливо нар. Льстиво.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.