Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнець

Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЕЦЬ"
Відвідний, -а, -е. час. Срокъ, который можетъ быть отложенъ. Вх. Зн. 7.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Позіскакувати, -куємо, -єте, гл. Соскочить (о многихъ). Слуги позіскакували з постелі. Левиц. І. 518.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Скаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248., Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.