Бо сз.
1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Годі бо! Та йди бо швидче!
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Їло б ся сласно, а робити страшно. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку.
Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ.
Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга.
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм.
Святешний, -а, -е. Праздничный.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.
