Галух, -ха, м. Нѣсколько галушекъ, слѣпившихся вмѣстѣ? Галушку галух іззів.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій.
2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий.
3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям?
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
