Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назволікати

Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВОЛІКАТИ"
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Камен. у.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.