Амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе.
Вередник, -ка, м.
1) = вередій.
2) Раст. Thlaspi arvense L.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта.
Зозвати Cм. ззивати.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв.
Меши́ни, -шин, ж. мн. Кожаные штаны изъ кожуха, шерстью внутрь (у пастуховъ и табунщиковъ).
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? Він слугував у сього пана.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.
