Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боярий

Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЯРИЙ"
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Ду́нути Cм. дути.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає. Макс.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях. Грин. III. 442.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЯРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.