Вовкулакувата, -кую, -єш, гл. Быть вовкулакою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи.
Консул, -ла, м.
1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула.
2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.
Маму́на, -ни, ж. Закрытая, замаскированная фигура.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно.
Острог, -га, м.
1) = остріг.
2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ.
Роскаятися Cм. роскаюватися.
Упорати, -раю, -єш, гл.
1) Убрать, прибрать. Усе впорав.
2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати.
3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли.
4) Съѣсть.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.
