Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути.
Приоставати, -таю́, -єш, сов. в. приостати, -стану, -неш, гл. Переставать, перестать. Янко ходив, а далі і приостав ходити.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Не продереш, очі, то продереш калитку.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Тисові сінці, яворові східці. Тисові ворота.
Тряснути, -ну, -неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють.