Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Куку! меж.
1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку!
2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку!
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.
Підкосити Cм. підкошувати.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Сержина, -ни, ж. = жоржина.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Чернило 2, -ла, с.
1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити.
2) Чернила.
3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ.
