Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Виграти, -ся. Cм. вигравати, -ся.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Пересохнути. Cм. пересихати.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. Я розізливсь та й ударив.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити.
