Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридити

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.
Відчухрати, -раю, -єш, гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити.
Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Шух. І. 182. Cм. надовжниця.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатер. у.
Підсліпо нар. Подслѣповато, не свѣтло. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт. Мир. Пов. І. 114.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.