Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридити

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Висякати, -каю, -єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35. 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.
Ля́пка, -ки, ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433.
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.