Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридити

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДИТИ"
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность. Желех.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.