Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неслушно

Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 558.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСЛУШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСЛУШНО"
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Годиняр, -ра, м. = годинарь. Вх. Лем. 404.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.
Зімня́тися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі. Камен. у.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. 31.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСЛУШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.