Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити.
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Повиточувати, -чую, -єш, гл.
1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані.
2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Поодл.. Cм. повідл..
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго.
