Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оболона

Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОНА"
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Навіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. навісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. = навідувати, навідати 1.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. Мил. 171. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили. ЗОЮР. II. 287.
Спозадавна нар. Очень давно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЛОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.