Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Випідпідьомкатися, -каюся, -єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Завздалегі́дь нар. = заздалегідь.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Наві́й, -во́ю, м. Навой, валъ въ ткацкомъ станкѣ. наво́їв два: ве́рхній, горі́шній — находится сзади, — и спі́дній, до́лішній помѣщается ближе къ ткачу, въ нижней части станка, оба идутъ параллельно сидѣнью ткача; у обоихъ на правомъ концѣ по зубчатому колесу, которое называется въ Галиціи также сучка или триб; галицкій триб (въ долішньому навої) для поворачиванія своего имѣетъ еще четыре ручки; для того, чтобы навій удерживался неподвижно, въ зубцы ко́леса упирается ходящій на винтѣ, искривленный брусокъ дерева, различн. формы, назыв. цуґа, а въ Галиціи пе́сик или (въ горішньому навої) сука. Въ каждомъ навоѣ есть выдолбленный желобокъ, называемый ґа́ра, жолобе́ць: въ эти желобки, при помощи особаго снаряда, наз. яштруб, ля́шток, прут, прикрѣпляются куски полотна, къ которымъ привязывается обоими концами осно́ва; послѣдняя навита на ве́рхній навій, отъ котораго проходитъ сквозь начиння и бе́рдо (блят) черезъ маґіль (гал.) подъ штаком къ спідньому навою; поворачиваясь по направленію къ ткачу, верхній навій разматываетъ основу, которая, уже въ видѣ полотна, наматывается на спідній навій. Cм. варстат, кросна. Первыя названія изъ помѣщенныхъ здѣсь — вторыя и третьи — . Ум. навійчик.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї.
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
