Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився.
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця.
Ма́зати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Хто може, той і їде. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Ум. таліронька, талірочка.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ.