Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю.
Козачина, -ни, ж.
1) Молодой человѣкъ, молодець.
2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці.
Оберем, -му, м. = оберемок.
Очікувати, -кую, -єш, гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Розчурукати, -каю, -єш, гл. = розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти.
