Гак, -ку, м. 1) Крюкъ. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. 2) Родъ багра для ловли рыбы. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется Ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) з гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). 8) з гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Ум. гачок, гачечок.
Ирха, -хи, ж.
1) Выдѣланная овечья или козья шкура.
2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища.
3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак.
Обміняння, -ня, с. Обмѣнъ. Пав'яний вінець до вінчання, срібний перстінь до обміняних.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
Спасівка, -ки, ж.
1) Успенскій постъ. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка.
2) Сортъ грушъ или яблокъ.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. В постоли вбути.
2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.