Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Cм. зірка.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Степок, -пка, м.
1) Ум. отъ степ.
2) Названіе вола дикаго нрава.
