Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окурити

Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКУРИТИ"
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Збо́жжя, -жя, с. = збіжжя.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Невидний, -а, -е. Темный, непроглядный. Ум. невидне́нький. Ой темна, темна, ой та невидненька та, пане-брате, ніч. Грин. III. 362.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Терликання, -ня, с. Пиликанье. Желех.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.