Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опазолитися

Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЗОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЗОЛИТИСЯ"
Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. вайлюка. Аф. 311.
Вара II, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. з того ні вари, ні пари. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Відлізти Cм. відлазити.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.  
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЗОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.