Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповістка

Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТКА"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Розверти, -рну, -неш, гл. = розвернути. Гн. І. 179.
Стоянок, -нка, м. 1) Ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Тепло 2, -ла, с. Тепло, теплота. Поки трип'ять (неділь по Різдві) не мине, поти тепла не буде. Ном. № 519.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.