Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орешт

Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕШТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЕШТ"
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки?
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЕШТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.