Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оркис

Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРКИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРКИС"
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Кап II, -пу, м. волосовий кап. Родъ шерстяного мѣшка, въ которомъ пережаренное копоплянное сѣмя кладется въ маслобойню для выжиманія масла. Шух. I. 163.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Хляжниця, -ці, ж. Потаскуха. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРКИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.